Пам’ятаєте оповідання О’Генрі «Останній листок» – про бідного художника, який все чекав, коли до нього «прийде муза» і він, нарешті, напише свій шедевр? Історія, яка закінчилась позитивно для однієї з героїнь і абсолютно негативно для самого художника. І, хоча шедевр таки був написаний, та автору він так і не встиг принести ні слави, ні грошей, ні, головне, задоволення. Ідеальний приклад того, що сьогодні прийнято називати дуже серйозним і розумним словом «прокрастинація».

Чому прокрастинація володіє нами?

Це заняття, як на мене, абсолютно невдячне, і все ж ми всі в тій чи іншій мірі йому віддані. Адже важливі завдання у нас є завжди, вирішувати певні питання доводиться постійно, а інколи ж так хочеться себе пожаліти – ну нічого ж не станеться, якщо я зроблю це пізніше, ввечері, завтра, через місяць:

• Сьогодні в спортзал не піду, надто змучена / багато справ / інші плани / болять м‘язи…
• Увечері ще з’їм бургер, а от завтра…. Вже точно салатиком пообідаю!
• Хто ж у вихідні починає бігати? От в понеділок – точно почну!
• 1 січня – найкращий день, щоб кинути курити.
• Дороблю цю роботу / почитаю цю книжку увечері, а зараз – п’ять хвилин у фейсбуці / інстаграмі / твітері / телевізорі просто необхідні, я ж напрацювалась, я ж заслужила….

©Pixabay

Знайомо? Мені дуже. Для мене це майже спосіб життя. Причому роблю я все це щиро і з задоволенням, а от за речі, які є першочерговими, я беруся в останній момент і абияк. Гадаю, це не тільки моя проблема. Всі ми дружно стогнемо на тему «нічого не виходить, ні на що не вистачає часу, я ніяк не можу отримати те, про що мрію» і ще безліч схожих варіантів.



Як відкладання «на потім» позбавляє нас мрії

У всіх нас є мрії, і більшість із них абсолютно досяжна при умові, що ми будемо діяти не лише правильно, але й робити це в потрібну мить. І ще – це важливо – не будемо робити справ, які крадуть наш час!

Інколи чую слова типу: «Як добре бути мільйонером – все маєш; робиш, що захочеш; їздиш, куди хочеш; купуєш все, про що мрієш…» Але якщо ми вже говоримо про людей, у яких все є, яким чином вони своє «все» отримали? Лежали на пляжі, мріяли і тут БАЦ – із неба мішок грошей? Мабуть, ні.

©Pixabay

Зараз є доступ до величезної кількості біографій відомих людей, і всі вони знаходяться в постійній роботі над собою, живуть за чітким графіком і зайняті набагато більше, ніж ми з вами. Їм не потрібно думати про те, як досягнути того чи іншого – вони вже це проходили і точно знають, що для цього потрібно напружено працювати. Яке відношення до цього має прокрастинація? Найпряміше. Адже ці люди не можуть дозволити собі відкласти справи на завтра, тому що розуміють, чого їм це коштуватиме.

Звичайно, ми, прості смертні, міряємо все іншими категоріями, але суть від цього не змінюється. Просто рівень інший, тому що ті, хто зараз на вершині, з неба туди не впали, і, можливо, для них теж колись суттєвим було те ж завдання, яке сьогодні стоїть перед нами. Але вони змогли спрямувати свої сили в правильне русло, хоч зайвий раз і не подивились улюблений телесеріал.

©Pixabay

То як діяти, щоб вирішити проблему?

Теоретично всі знають рецепт, а практично – це непросте завдання. Кожен повинен сам поставити на вагу свої «хочу» і «зобов’язаний», і кожен сам визначає цінність своєї мрії. Тому що саме мрії служать головними мотиваторами до будь-яких дій.

Мені, наприклад, найбільше подобається метод «від цілого до частини». Працюючи з величезною кількістю людей, я не раз помічала, що вони бояться великих мрій, вважаючи їх надто далекими і недосяжними, і я завжди була з цим незгідна. Бо якщо не хотіти, не планувати і не почати робити певних дій вже сьогодні, наше завтра буде точно таким же, як було наше вчора.



Я завжди намагалась розбивати великі мрії на маленькі частинки і шукати способи їх досягнення крок за кроком, плануючи, що мені потрібно для цього зробити конкретно сьогодні чи завтра. Адже дорогу осилить той, хто йде! А коли в людини вистачає сили волі не піддаватись спокусам, а вірити в свою мрію і рухатись до неї, все навколо починає сприяти її здійсненню!

як розслабитися після роботи

©Pixabay

Подумайте над цим. «Чекати і вірити» – добре, але якщо все це помножити ще й на «діяти», тоді після «дорівнює» точно буде стояти потрібна цифра. Рівняння тому так і називається, бо рівні зусилля дають відповідний рівний результат. Тому, як би красиво і загадково не звучало слово «прокрастинація», давайте обирати слово «мрія»!

Автор: Наталія Скрипнюк



Поділитися цим дописом.
Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on TwitterPin on Pinterest0