вірші про каву

Любите каву? Ну звичайно ж, любите, інакше ви б не читали ці рядки! Це справді особливий напій з приємним ароматом, без якого важко уявити свій день. Якщо ви обожнюєте його так само, як ми, тоді вам точно сподобаються красиві вірші про каву від українських авторів. Читайте, смакуйте і насолоджуйтеся!

Поезія про каву і ранок

***
Ранковий кави аромат
Дарує зранку нам натхнення,
Дає наснагу устократ
Полинути над сьогоденням.

Ніколи в каву не кладіть
Вчорашні спогади болючі,
Зумійте серцем зрозуміть –
Пройшло, що було неминучим…

Додайте цукор сподівань,
Надій, що прагнуть у майбутнє,
Без зайвих часу міркувань,
Відчуйте присмак незабутній.

Чарівні думи, відчуття,
Дарує філіжанка кави,
І кожен день цього життя
Живіть щасливо і яскраво!
Автор: kostyanika

кава, вірші

***
А ранок п’янко пахне кавою…
Початок дня – у філіжанці на столі.
До себе манить пінкою духмяною,
Розбудить сонний мозок в голові.
Смак незрадливий, гіркувато-лагідний
Приємним присмаком лишається в мені.
І недаремно кажуть: «Жінка пахне кавою»
Цей божевільно-загадковий аромат жіночої душі!
Автор: Н.Я.

Читайте також: Цитати про каву: влучні вислови, роздуми і картинки на всі випадки життя

Вірші про каву і любов

***
Я кличу тебе на каву
На каву до міста Лева
Стрічатимем осінь ласкаву
Що прийде, немов королева…

Пройдемося Львовом чарівним,
Поринемо знову в казку,
Подихаєм теплим містом,
Щоб спогадів – під зав’язку!

Прочиним свою кватирку,
Вдихатимем кави смак,
Дістанемо з неба зірку,
Сховаємо у гамак.

Та кидай свою блондинку,
Холодну, а чи ласкаву,
Знайди хоч одну хвилинку –
Поїдемо пити каву!
Автор: Марія Когут

кава, пончики

***
Отакої. Продерла очі –
Пахне кава в твоїх руках.
Потягнусь. Поцілуй, як хочеш!
А чи знаєшся ти на снах?

Розтлумач мені: небо синє,
Сонце, квіти – як навесні?
Любий, ніжний, єдиний, сильний!
До кохання то сняться сни!

П’ємо каву з одної чашки
і цілуємось раз по раз…
Як сьогодні вставати тяжко.
Де ж бо каві підняти нас!
Автор: Софія Кримовська

вірші про каву і любов

Віршовані рядки про каву і осінь

***
А завтра нас усіх чекає осінь –
Красива, фантастична, золота!
І вересневі ранки – теплі, босі,
І вечори, й холодна ніч густа…

І кава ароматна на світанні,
І неба ясно-синя височінь…
Нехай ця осінь втілює бажання,
Тож відпускайте мрії в далечінь!
Автор: Вікторія Чорній

***
Ну що? Помріяли і досить,
Навколо вже панує осінь.
І падає під ноги листя,
І теплих спогадів намисто…
І гріє не ранкова кава –
Розмова задушевна і цікава.
І огортає шаликом тендітні плечі
Осінній, теплий і душевний вечір…
Автор: Олександра

вірші про каву і осінь

***
Каву готую. Дві філіжанки.
Осінь чекаю з самого ранку.
Бамкнув годинник, показує восьму.
В двері без стуку зайшла моя Осінь.

Погляд веселий, бісики скачуть.
Ні! Моя осінь зовсім не плаче!
Легко до столу підходить, грайливо.
Золотокоса! Жвава! Не сива!

Ледь нахилилась. Понюхала айстри.
Жмут чорнобривців виднівся із тайстри.
В світі, скажу вам, немало є дива:
Була та Осінь звабливо красива!

Що говорили – писати не стану,
В щирій розмові не було обману.
Як же летіли із нею хвилини!
Зовсім не так, як весняної днини!

Осінь акценти розставити вміла,
Завжди з пів слова мене розуміла.
Кава при тім на столі парувала…
Гарним стосункам часу завжди мало!

Бігли секунди у листі яскравім.
День починався. Чекали нас справи.
Гостя на згадку залишила квіти.
Пообіцяла ще й бабине літо…
Автор: Л.Дмитерко

кава, поезія про каву

***
Пекторалі дощу розрізають мій спокій.
Тепла кава холоне щораз на столі.
Я подякую Богу, що вранці о восьмій
Цим дощем нагадав – ми сьогодні живі!

Ми сьогодні ще раз зустрічаємо осінь,
П’ємо чай, обіймаючи рідних своїх.
Тільки в серці ховається потайки й досі
Цей земний, невдоволений радістю гріх…

І так хочеться в дощ, де розгулює злива,
Позмивати весь бруд на зчорнілих місцях…
Щоб земля стала трішки, хоч трішки щаслива
Серед осені сонцем у людських серцях!
Автор: Аліна Войтенко

***
Золотаве листя, світло-золоте…
Осінь у намисті скаже нам про те,
Віднайти як щастя, як знайти ту путь,
Де не зможуть вкрасти – щастя, вічним будь!
Запашної кави дивний смак новий…
Осінь вкрила лави листям… звук сумний
Забринів у серці, зазвучав в душі.
Осінь, все ж, минеться. Ти мені лиши
Сонця дивні квіти і осінні дні,
Золотаві ниті, трави запашні.
Кава… Щем… Зізнання…
Щастя я знайшла.
І листа кружлянням
В Осінь я пішла…
Автор: Ірина Хоменко

поезія про каву, вірші про каву

Короткі вірші про каву

***
Доброго ранку, вітає нас день!
Доброго ранку, кажу я ласкаво!
Годі вже спати, співаймо пісень!
Але спочатку – вип’ємо кави!

***
І що б не було за вікном,
Туман чи сонечко ласкаве,
Я знаю – день новий прийшов,
І вже мене чекає кава…
Автор: Вікторія Чорній

***
Я намалюю осені портрет,
Коли вона ледь чутно ходить містом:
Горнятко кави, столик, тет-а-тет,
І дівчина з коханням в серці чистим…

дівчина п'є каву

***
Зриває жовтень вересневі маски,
Та холод за вікном, а не в душі!
Бо створювати миті, наче з казки,
Допомагає кава, і вірші…
Автор: Вікторія Чорній

І на завершення пропонуємо дещо цікавеньке – вірш «Чорний кавиль» автора Володимира Рожка, записаний на закарпатському діалекті:

Нехай ці красиві вірші про каву створять вам чудовий настрій! Бажаємо смачної кавусі в гарній компанії!

Замовити ексклюзивний вірш-привітання до будь-якої події