Віри Надії Любові

День пам’яті мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії відзначається щороку 30 вересня. Дізнайтеся про християнський подвиг трьох дівчаток та неймовірну силу духу їхньої мами.

Ким були Софія та її доньки

Софія була одинокою вдовою італійського походження, яка жила у Римській імперії часів ІІ століття. Вона втратила чоловіка і сама виховувала трьох доньок підліткового віку. Так як Софія була дуже ревною християнкою, то й своїх дівчаток назвала на честь найбільших християнських чеснот. На грецькій мові їхні імена звучали так:

  • Пістіс, що значить Віра;
  • Елпіс, що значить Надія;
  • Агапе, що значить Любов.

З самого дитинства жінка намагалася виховувати діток в найкращих традиціях християнства та проявляти ті чесноти, на честь яких вони були названі. Так воно і сталося – дівчатка росли красунями і були відомі доброю вдачею та послухом.



Трагічна доля Віри, Надії, Любові

Ті часи були відомі жорстокими гоніннями християн, але Софія з доньками не приховували своєї віри і відкрито славили Христа. Про це дізнався імператор Адріан, який забажав бачити їх у своєму розкішному палаці. Коли дівчатка постали перед ним, він почав примушувати їх вклонитися ідолам і відмовитися від своїх переконань. Але дівчатка не погодилися, а їхня матір в усьому їх підтримувала та надихала відстоювати свою віру. Імператору це дуже не сподобалося, тож він наказав піддати дівчат жорстоким катуванням, а потім і стратити їх на очах у Софії. Після смерті доньок жінка два дні горювала на їхніх могилах, а на третій день також віддала душу Господу.

На час мученицької смерті Вірі було дванадцять років, Надії – десять, а наймолодшій, Любові – всього дев’ять. Завдяки непохитній вірі в Бога та твердим переконанням, дівчатка разом з їхньою матір’ю були зараховані до лику святих.

Традиції святкування цього дня

Так як 30 вересня вшановують відразу чотири жіночих імені, в народі цей день часто називали Всесвітніми жіночими іменинами. Цього дня вітали іменинниць та влаштовували пишне святкування з танцями та смачними наїдками. Спеціально до свята випікали великий коровай, у середину якого встановлювали свічку – цей коровай потрібно було з’їсти до крихти. Існувала ще одна цікава традиція: з самого ранку жінки голосно плакали, згадуючи про мучениць та їхню матір. Вважалося, що це захищатиме сім’ю від хвороб протягом всього року.

На свято Віри, Надії, Любові варто піти до церкви, помолитися чотирьом мученицям та попросити у них заступництва для сім’ї. Особливо моляться до цих святих жінки, які прагнуть зачати дитину. Заміжні жінки просять сімейного щастя та благополуччя для своїх дітей.