вірші про літо

Літо – улюблена пора року, коли природа квітне й виграє яскравими барвами, дні довгі й теплі, а ночі солодкі й медові… У цей благословенний час посмішка на вустах з’являється сама по собі, і здається, що все найкраще ще попереду! Якщо ви також любите цю теплу пору, тоді вам точно сподобаються красиві вірші про літо українською мовою. Читайте і насолоджуйтеся – поезією і літечком!

Красива поезія про літо українською мовою

***
Ну що то — літо! Тепло, пречудово!
Хоч і погода зміниться не раз,
Та на душі так світло і казково,
Бо літо — це найкращий в році час.
І хоч вуаллю небо затягає,
А дощ неждано виллється, та все ж,
Чарівність літо надзвичайну має,
І я люблю його, люблю без меж!
А от і сонце, сонечко як сяє!
Краса повсюди, просто благодать!
Тепло всю землю й душу обнімає,
І гарно так, аж хочеться співать.
© Надія Красоткіна

літо, ромашки

©Goodfon

***
А літо так пахне липою,
Шалене цвітіння п’янить,
Маленьке пташа попід стріхою,
Здається он-он полетить…
І вітер підхопить приязно,
Піклуючись про дитя,
І крила маленькі боязно
Нестимуть мале пташа…
І понад квітучою липою,
Летітиме впевнено птах,
Щоб в цьому світі великому,
Окриленим вказувать шлях!
© Галина Британ

***
Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!
П’яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, мов свіча, —
І тремтить схвильоване колосся,
Прихилившись до мого плеча.
В сотах мозку золотом прозорим
Мед думок розтоплених лежить.
А душа вклоняється просторам
І землі за світлу радість — жить!
І за те, що стільки уст палило
І тягло мене вогнем спокус,
І за те, що замінить не сила —
Ні на що — твоїх єдиних уст!
© Олена Теліга

Вірші про літо і кохання

***
Ішли закохані у парі.
І липи в пахощах цвіли
Ніч їх манила в свої чари,
А вечір сутінки хилив.
Сідало сонце.
Не щоденно.
А особливо так — для них,
І трави надвечірньо-темні
Стелились килимом до ніг.
Навколо розлітались музи
Від голосистих цвіркунів.
І на її волосся русе
Останній промінь сонця сів.
А потім зник у літніх плесах
Скотився вниз, за горизонт.
І місяць своїм гострим лезом
Узяв все небо у полон…
Життєва благодать і радість:
У парі двоє в ніч ішли
В саду по трав’янистій гладі,
По стежці кольору золи.
І кралось літнє надвечір’я.
За ними в сад, у саму глиб
Ішли закохані і щиро
Раділи аромату лип…
© Марина Кузьменко

вірші про літо і кохання

©Goodfon

***
Ми у літо з тобою підемо,
Де волошки в житах, мов казкові,
І там квітку кохання знайдемо,
Та пізнаєм принади любові.
І всміхатися будуть хмаринки
Так цікаво до нас й загадково,
А роса нам свої намистинки
Подарує, вони пречудові!
Заспіває десь пташка красиво,
І струмочок на флейті зіграє,
Усміхнеться нам сонце щасливо
Й вітерець літній нас привітає.
Блиск води озерця зачарує,
І покличе грайливо до себе,
А хмаринка від спеки врятує,
І я ніжно пригорнусь до тебе.
Ти знайдеш найчарівніші квіти
І вплетеш їх мені у волоссі,
І радіти ми будем, як діти,
Нам співатиме жито в колоссі.
Нас сп’янить аромат матіоли,
Й залоскочуть враз трави шовкові,
Вже цю мить не забудем ніколи,
Всі ці барви кохання ранкові.
© Настя Ковал

***
Запроси мене в казку прекрасну порою липневою.
Де взаємна любов, де для відчаю місця нема.
Не бажаю я стати принцесою чи королевою.
Просто хочу щасливою бути, тебе обіймать.
Відчувати, як серце твоє переповнилось радістю.
Поцілунком укрити нестримним рідненькі вуста.
Загубити у щасті сльозу, як росиночку вранішню
Губить в сонячнім сяйві нечутно травиця густа.
Запроси мене в казку кохання, надії і вірності.
Розірви на шматочки вчорашні сторінки сумні…
Стане казка нехай довгожданою, гарною дійсністю.
Просто руку візьми і довірся, єдиний, мені.
© Ніна Бойко

Вірші про літні місяці

***
В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс,
Ягоди-суниці
В лісі у травиці
Розсипає скрізь.
І чомусь здається —
Все навкруг сміється:
Луки, гай, ріка.
Ловимо в долоні
Промінці червоні —
Ой, теплінь яка!
© Марія Познанська

вірші про літо, лаванда

©Goodfon

***
Мій янголе, ти чуєш, пахне липа,
А на городі стиглі кавуни
Кричать про те, що у природі липень,
Мій янголе, прокинься, віддзвени!!!
Мій сонячний, поглянь лишень на квіти,
Ромашки, васильки, волошки, мак,
Вони шепочуть, що на дворі літо,
І хочуть, щоб довіку було так.
Мій лагідний, ти бачиш, як леліє
Бешкетник вітер вишню молоду?
Крадеться тихо-тихо, як до мрії,
На фініші прискоривши ходу…
Мій янголе, стоїть в цвітінні липа,
І сонця промені переплелися з житом.
Прекрасний мій, невже і справді липень
Прийшов сюди погратися із літом?
© Ілюзія

***
А от і серпень — запашний, медовий.
Чарівний, теплий спокій свій несе.
Світанками барвистими чудовий,
Вже грушами достиглими трясе.
Як смачно пахнуть дині соковиті,
А кавуни зсередини — горять!
Солодким соком яблука налиті
На яблуневих гілочках висять
Такі великі і такі духмяні,
Червонобокі, жовті та смачні.
Вже доцвітають маки полум’яні,
А ночі тихі, зоряні, ясні…
Відійде серпень і потягне літо,
Красу і казку забере, й тепло…
Чарівне літо, сонечком зігріте
Так промайнуло, наче й не було…
© Надія Красоткіна

Вірші про кінець літа

***
А літечко до краю підступає,
Вже зовсім скоро в вирій полетить.
Вже зовсім скоро… Я це знаю, знаю,
Та хочеться продовжити цю мить,
Таку тепленьку, гарну, дивовижну,
Що тішила нам душу і серця.
Чарівну літню пору світлу й ніжну
І хочеться, щоб не було кінця
Красі і щастю. Але все минає…
То ж час не зупинити і на мить.
Краса, літа і літо відступає,
Роса сльозою на квітках блищить…
© Надія Красоткіна

***
А літо пахне димом від мангалу,
Черешнями, малиною, дощем,
Відпусткою, якої завжди мало…
Будь ласка, літо, залишись іще!

***
Стій, моє літо, ну побудь ще трішки,
Так холодно без тебе… Обійми…
Залиш мені хоча б свою усмішку,
Закутаюсь у неї до весни…
Зігріюся… Чекатиму на тебе,
Вникатиму в мелодію дощу,
Вдивлятимуся у осіннє небо —
Воно прекрасне, я його люблю…
Лише б тепла мені хоча б краплинку,
І я щаслива, тільки лиш тепла…
Стій, не тікай, побудь іще хвилинку,
Я ще не все тобі розповіла…
© Галина Британ

Дитячі віршики про літо

***
Літо тішиться: — Лечу!
Я гуляю досхочу!
Хто тут літечко чекав,
Хто без мене сумував?
В мене промені у жмені,
В мене ягоди в кишені.
В мене грядка для борщу,
Налітайте, пригощу!

дівчинка, літо

©Goodfon

***
Знаєш, скільки справ у літа?
Їх усіх не полічити!
Треба нам підсмажить спини,
Ніс убрати в ластовиння,
Накупати нас у річці
Наперед на три сторіччя,
Та іще подарувати
Лісу й лугу буйні шати.
Словом, справ — не полічити!
Та найбільше треба літу,
Щоб зуміли я і ти
Набагато підрости!

***
Гуляє тепле літечко у нашому дворі,
За руку водить промені від ранку до зорі.
Хіба гуляє літечко? У нього стільки справ!
А літо усміхається — мій день крилатим став.
Працює тепле літечко! Дивуються зірки:
Ви бачили, як світяться у ягідки боки!
В городі зріють овочі, підвівся красень-кріп,
І проситься на вулицю горох і дядько біб.
Полоще тепле літечко хмаринки у ставку,
Що сохнуть і гойдаються на синьому горбку.
Не спить ніколи літечко, цінує кожну мить,
Де ходить тепле літечко, там радість гомонить.
© Наталя Карпенко

***
Під маленькими ялинками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками –
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!
© Ліна Костенко

***
Дружить літо з фруктовим садом,
Із веселкою та зорепадом,
Із росою на вранішній стежці
Та з ромашкою в білій мережці.
Дружить літо з гульвісою вітром,
З запашним бузиновим квітом,
Із метеликами й світлячками,
З діамантовими жучками.
Дружить літо із теплим морем,
З небом чистим та неозорим,
Із дощем, що залишив калюжі…
Та найбільше із сонечком дружить!
© Марія Бігун

Сподіваємося, ці прекрасні вірші про літо піднімуть ваш настрій та налаштують на романтику, яка можлива тільки влітку! Зберігайте статтю собі в закладки і повертайтеся до неї, коли захочеться згадати особливу атмосферу літніх місяців!

Читайте також: Найтепліші вислови, вірші й цитати про літо українською