Маланка — свято надзвичайно веселе, з гучними піснями та яскравими костюмами. Воно здавна було одним з улюблених в українців, адже обіцяло чудовий настрій та багато цікавих звичаїв. Про те, коли і як традиційно святкували Маланку та якою є сучасна дата цього свята, поговоримо далі.
Коли Маланка? Стара і нова дата
Раніше українці святкували Маланку 13 січня, але після переходу УГКЦ та ПЦУ на новий календар ця дата змістилася. Відтепер це свято відзначатимуть 31 грудня, а вже наступного дня, 1 січня, надходить Новий Рік і свято Василя.
До речі, святкування Василя і Маланки дуже тісно пов’язані між собою. Фактично, веселі «маланкування» через ніч переходять у засівання, які починаються на Василя. Тобто, таким чином українці здавна зустрічали Новий рік — з гучними співами, переодяганнями та масками. Раніше це дійство у нас називали «Старим Новим Роком», що навіть у самій назві містило суперечність. Але з переходом на новий церковний календар все повернулося на свої місця.
Як виникло свято Маланки і до чого тут Василь
Існує думка, що свято Маланки походить від імені Преподобної Меланії Римлянки, яка разом зі своїм чоловіком Апініаном присвятила життя служінню Богу. Але український фольклор свідчить, що святкування Маланки має ще дохристиянське коріння.
Згідно з давніми переказами, цього дня наші предки гучно відзначали одруження Маланки та Василя. Це жартівливе весілля символізувало зустріч Старого року, який вже відходив, та Нового, який тільки мав прийти.
Існує ще одна цікава язичницька легенда, за якою Маланка (Миланка, Меланка) була донькою богині кохання Лади та бога гармонії Ладо. Одного разу дівчину викрав змій і забрав до свого підземного царства. Зі страшного полону Маланку звільнив дужий богатир Василь, який і взяв її собі за жінку. Етнографи вважають, що з приходом християнства на наші землі пережитки язичництва набули нових рис і були адаптовані до нових вірувань. Тому свято Маланки й Василя залишилося і органічно увійшло до християнського церковного календаря.
Читайте також: Свято Василя: історія, прикмети і найцікавіші традиції
Святкування Маланки в галицькому селі Белелуя / www.ukrainer.net
Маланка: свято щедрої гостини
Інша назва свята Маланки — Щедрий вечір. Це й не дивно, адже цього дня господині традиційно накривають багаті, «щедрі» столи зі смачними частуваннями. Головна страва на такому застіллі — щедра кутя, до якої можна додавати вершки та інші скоромні компоненти.
Крім куті, на український новорічний стіл зазвичай подавали пироги з різними начинками, млинці, ковбаси та інші ситні наїдки. При цьому рибу на Маланку не готували, щоб щастя не попливло з дому маленькою рибкою.
Окремо слід згадати про страви зі свинини — вони повинні були бути обов’язково. В давні часи наші предки навіть запікали ціле порося і дарували його Василю, щоб заслужити добробут на весь майбутній рік. Сьогодні господині готують холодці, кров’янки, ковбаси зі свинини та щедро пригощають ними своїх гостей.
Традиції на Маланки
За давніми звичаями на свято Маланки влаштовували яскраву костюмовану ходу, справжній український карнавал. В ролі Маланки часто виступав переодягнений хлопець. Також головними героями були Василь, Циган, Коза, Чорт та інші персонажі.
Найбільш популярною була Коза — давній символ родючості та врожаю. Спеціально для неї створювали волохатий костюм з маскою, яка могла «клацати зубами».
Коза не могла ходити сама, її водила ціла юрба веселих козоводів. Всі разом вони ходили від хати до хати, щедруючи та вітаючи людей з прийдешнім Новим Роком. Після гучних щедрувань, побажань здоров’я та «водіння Кози» маланкарі палили дідуха.
Ось такою яскравою була традиційна українська Маланка, свято зустрічі прийдешнього року! На жаль, не всі обряди збереглися до наших днів, але у багатьох містах і селах це свято з задоволенням відзначають і сьогодні.
Залишити коментар