свято Андрія

Щороку 13 грудня ми відзначаємо свято Андрія Первозванного, більш відоме як Андріївські вечорниці або «Калита». Розповідаємо про давні традиції, прикмети та історію цього дня. А також про те, чому це свято було одним з найулюбленіших серед молодих парубків та дівчат!

Свято Андрія: історія виникнення

У Біблії говориться, що святого Андрія було названо Первозванним, тому що він став «першим призваним» свідком Божих проповідей із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Також він був присутній при розп’ятті та воскресінні Ісуса. За переказами, апостол Андрій читав свої проповіді в Криму, а далі по Дніпру дістався до гори, на якій невдовзі з’явилося місто Київ. Саме Андрій Первозванний і напророкував його виникнення.

Коли апостол повернувся до Греції, він проповідував у місті Патри, де зцілював від усіляких хвороб багатьох людей. Проте тамтешній правитель люто зненавидів Андрія. Назвавши його проповіді божевільними, він засудив апостола до страти. Святий Андрій був розіп’ятий на косому хресті, подібному букві Х – зараз такий хрест називається Андріївським.

Читайте також: Найкрасивіші привітання з Днем ангела Андрія українською мовою

Андрій Первозванний

День Андрія Первозванного ― одне з найтаємничіших та найцікавіших свят, адже це не лише християнське свято, а й народне. Існує чимало різних традицій та обрядів на свято Андрія.

Андріївські вечорниці

Свято Андрія ― це, перш за все, радість для молоді. Гуляння в цей день завжди супроводжувалося різними веселощами: співами, танцями та «жениханнями». Дівчата гуртом готували різні страви до святкового столу та пекли сухий солодкий корж із діркою всередині, який називали калитою. А ще молодь обов’язково грала у веселу гру під назвою «Калита».

Щойно випечений солодкий корж (калиту) нанизували на нитку чи стрічку та підвішували під стелею. Хлопці мали згодом вправлятись у відкушуванні цієї калити, а також розповісти якусь цікаву оповідку. Верховодив грою та пропонував відкушувати шматок від калити так званий «пан Калитинський». Учасник гри, якого називали «паном Коцюбинським», мав затанцювати над покладеними навхрест коцюбою та рогачем так, аби не торкнутись їх. Далі учасник гри повинен був сісти верхи на коцюбу та дістати до калити. При цьому очі у нього мали бути зав’язаними.

Відкусити шматок калити було нелегко, адже юнаки, які тримали стрічку з калитою, весь час піднімали її краї, щоб важче було дістати коржа. Парубків, яким вдавалось таки це зробити, називали Андріями. Дівчата одягали їм на голови вінки, сплетені з колосків пшениці та барвінку, і цілували. Вечорниці гуляли усю ніч, адже наступного разу молодь могла поспілкуватися лише на гуляннях перед Різдвом Христовим.

Традиційна “калита”

Гадання на Андрія: як дівчата ворожили на свято

Цього свята завжди нетерпляче чекали незаміжні дівчата. Щоб хоча би краєм ока зазирнути у своє майбутнє, молоді панянки нерідко вдавалися до незвичних ворожінь. І найперше, що їх цікавило ― це те, чи вийдуть вони заміж у наступному році, чи будуть ще ходити в дівках. Ось на цікавіші ворожіння на Андрія.

1. Гадання на гілочці вишні

Дівчата зривали гілочку вишні та ставили її у воду. І якщо до Різдва вона розпускалась, це означало, що протягом року дівчина або вийде заміж, або до неї прийдуть свататись. До того ж, незаміжні дівчата могли зривати по кілька гілок, і кожна з них мала символізувати конкретного юнака. Котра з гілок швидше розпуститься, той парубок і свататиметься.

2. Загадування імен

Щоб дізнатися, як зватимуть судженого, дівчата клали під подушку 12 аркушів паперу, на кожному з яких писали по одному чоловічому імені. Один листочок залишали чистим. Наступного ранку діставали один аркуш, і яке ім’я було на ньому вказане, так і зватимуть майбутнього чоловіка. Якщо ж аркуш виявлявся порожнім, це означало, що майбутнє панянки поки що – таємниця.

3. Ворожіння на дровах

Ще одним з традиційних ворожінь було посилати незаміжніх дівчат по дрова. Дівчина мала наосліп взяти оберемок колод і, прийшовши до хати, порахувати їх. Якщо кількість була парною, то й бути дівчині в парі наступного року.

4. Випікання балабушок

Також досить популярним гаданням серед молодих дівчат було випікання невеликих пиріжечків круглої форми – балабушок. Кожна дівчина повинна була випекти свій власний хлібець. Що було в цьому незвичного? Воду для замішування тіста потрібно було принести з криниці у роті! Упродовж цього дійства юнаки намагалися розвеселити дівчат, аби ті не зібрали потрібної кількості води для тіста. Коли хлібці виймались із печі, до хати запускався собака або кіт. Чий хлібець буде з’їдений першим, та раніше усіх і піде під вінець.

Наш народ багатий на вигадки, тому до сьогодні збереглося ще чимало різних гадань та ворожінь.

свято Андрія

Свято Андрія: традиції та прикмети

На Андрія завжди дуже уважно спостерігали за погодою, бо цей день пов’язували з багатьма прикметами.

Найпоширені народні спостереження:

  • якщо на Андрія морозно, але сонячно, значить, буде хороший врожай;
  • якщо на це свято йтиме сніг і не буде танути, то він пролежить не менше 110 днів;
  • якщо в цей день вогонь у печі горітиме яскраво-червоним полум’ям, то зима не забариться, а якщо білим ― буде відлига;
  • якщо до 13 грудня сніг ще не випав, то взимку буде тепло і мало снігу; якщо випав ― буде холодно і сніжно;
  • якщо тиха вода ― зима буде доброю; неспокійна ― будуть люті морози та заметілі.

Варто також відзначити, що на свято Андрія, аби не накликати біди, не дозволялося шити й прясти, а також виконувати різну хатню роботу.

Текст: Тетяна Вечера