Іван Золотоустий (Іоан Златоуст) — видатний церковний діяч, богослов, проповідник та архієпископ Константинопольський. Один із трьох Вселенських святителів, який разом із Григорієм Богословом та Василієм Великим поширював Слово Боже. Золотоустим його назвали завдяки надзвичайному красномовству, адже він був справді блискучим проповідником. Яким було життя святителя і коли вшановувати його пам’ять, розповідаємо далі.
Коли згадують Івана Золотоустого
За новим церковним календарем дні пам’яті Івана Золотоустого відзначаються в наступні дати:
- 13 листопада (раніше 26 листопада) — День пам’яті Святителя Івана Золотоустого.
- 27 січня (раніше 9 лютого) — перенесення чесних мощів св. Івана Золотоустого.
- 30 січня (раніше 12 лютого) — Собор трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.
Святі Василь Великий, Іоан Златоуст, Григорій Богослов. Ікона з церкви св. Іоанна Богослова у Рокшицах.
Читайте також: Свято Трьох Святих. Ким вони були і як самі запровадили свій день
Іван Золотоустий: шлях до християнства
Майбутній святитель народився в 347 році в місті Антіохія (територія сучасної Туреччини), у сім’ї воєначальника. Втративши батька в ранньому дитинстві, хлопчик виховувався матір’ю, що відзначалася глибокою побожністю. Іван отримав чудову освіту, навчаючись у кращих філософів та риториків (у ті часи така освіта прирівнювалася до юридичної). Зокрема, одним із його наставників був знаменитий вчитель красномовства Лібаній, якого поважали і язичники, і християни.
Незважаючи на те, що вчителі Івана сповідували поганську віру, сам хлопець схилявся до християнства. І хоча певний час він працював адвокатом і навіть встиг здобути чималі успіхи у цій сфері, згодом зрозумів, у чому його справжнє покликання. У віці 22 роки Іван прийняв хрещення, а згодом і чернецтво. Так він нерозривно пов’язав своє життя з Церквою і служінням. А мистецтво переконливо й красиво говорити почав використовувати для того, щоб проповідувати Слово Боже, яке «несе Божественну благодать».
Діяння і смерть Івана Золотоустого
На своєму християнському шляху Іван Золотоустий мав чимало випробувань. Бажаючи наблизитися до Бога, він спочатку дотримувався обітниці мовчання, а потім шість років жив пустельником у печері. Проте згодом повернувся у рідну Антіохію, де був висвячений у диякони, потім у пресвітери. Промови Івана мали шалену популярність, на яку він реагував дуже стримано. Але тогочасний імператор Аркадій хотів бачити патріархом найкращого оратора, тож у лютому 398 року Івана висвятили в сан архієпископа Константинопольського.
Своє перебування на найвищому церковному престолі архієпископ розпочав із кардинальних реформ. Він наказав продати усі предмети розкоші з патріарших покоїв — дорогі килими, меблі, коштовності. На отримані гроші побудував дві лікарні і почав допомагати бідним, що не сподобалося тогочасній знаті.
Іван Золотоустий
Ще однією особливістю святителя були його різкі промови на адресу придворних багатіїв та їхніх жінок, які вели нечестиве життя. Зачепив він навіть імператрицю Євдоксію, яка жила далеко не по-християнськи, але мала великий вплив на імператора. Завдяки її зусиллям Івана Золотоустого позбавили сану та відправили у вигнання, де він підірвав своє здоров’я і в 407 році помер. Згодом його мощі були повернені до Константинополя, а потім переправлені до Риму, де зберігаються й досі.
Писемна спадщина святителя
Іван Золотоустий вважається одним із головних Отців Церкви, які зробили величезний внесок у розвиток догматики та богослов’я. Він залишив по собі 17 трактатів, понад 700 проповідей, 241 лист та велику кількість коментарів на Євангеліє від Матея та Листи Апостола Павла. Завдяки своєму красномовству святитель допомагав християнам зрозуміти істинну суть речей та на основі цього будувати духовні принципи віри. Його настанови залишаються надзвичайно актуальними, а в церквах і досі відправляються Літургії Івана Золотоустого.
Залишити коментар