Чому стиль — це не просто вдало підібраний гардероб, а форма самовираження та спосіб відчувати себе впевнено? Які приховані запити найчастіше фігурують за модними консультаціями? І головне — як триматися в надзвичайно складних обставинах, не втрачаючи себе? На ці та інші теми ми поспілкувалися зі стилісткою з Умані, яка розповіла про власний підхід до моди, життя та материнства.
Досьє: Галина Денисюк — українська стилістка, дизайнерка одягу та блогерка, яка активно формує власний голос у сфері моди та повсякденного стилю. У 2017-2019 роках здобула кваліфікацію візажиста, що стало важливою сходинкою на шляху до професійної діяльності у fashion-сегменті. Вивчаючи тенденції, стилістику та працюючи з образами, Галина створила свій Instagram-блог, де ділиться думками, порадами та ідеями. Цього року жінка переживає особливий життєвий етап — вона очікує свою третю дитину, продовжуючи працювати й надихати своїх підписниць.
Про стиль, тренди і внутрішній стан
Галино, ви позиціонуєте себе як стилістку. А що для вас стиль — це більше про тренди чи про внутрішній стан жінки? І чи кожній жінці справді необхідно шукати власний стиль?
Для мене стиль — це ніколи не про тренди. Тренди змінюються щосезону, а жінка залишається з собою щодня. Тому стиль — це, в першу чергу, про внутрішній стан, про чесність із собою, про дозвіл бути такою, якою ти є насправді — без масок і ролей.
І так, я вважаю, що кожній жінці важливо знайти свій стиль. Не для того, щоб «гарно виглядати», а для того, щоб відчути опору в собі. Коли ти розумієш, хто ти, що тобі личить, що тобі близьке — зникає тривога, зникає постійне порівняння, зникає гонитва за чужим життям і чужими образами.
З якими внутрішніми запитами жінки приходять до вас найчастіше, і як ви можете їм допомогти?
Найчастіше жінки приходять до мене не з питанням «що вдягати», а із запитами значно глибшими:
- «Я не відчуваю себе»
- «Я загубилась»
- «Я більше не розумію, яка я»
- «Я хочу подобатись собі»
І моя робота — не просто підібрати гардероб, а допомогти жінці знову побачити себе. Через одяг, через форми, через кольори, через дозволи. У цьому сенсі стиль стає чимось більшим, ніж простим підбором гардеробу. Він трансформується у внутрішню опору і повернення до себе.
Про прийняття себе і чужі очікування
Ви багато говорите про прийняття себе. Що допомогло вам перестати відповідати чужим очікуванням? Яке головне послання ви хочете донести своїм прикладом іншим жінкам?
Мені дуже допомогло одне просте, але чесне усвідомлення: скільки б ти не намагалася відповідати чужим очікуванням — цього ніколи не буде достатньо. Завжди знайдеться хтось, кому ти «не така». Недостатньо зручна, недостатньо правильна, недостатньо відповідна чиїмось уявленням.
В якийсь момент я просто втомилася жити не своїм життям. Втомилась подобатись, бути зручною, підлаштовуватись. І тоді я вперше по-справжньому поставила собі питання: «А чого хочу я?» Це був дуже чесний і водночас непростий шлях — шлях до себе.
Про Instagram, публічність і справжність
Ваша сторінка в Інстаграм зараз налічує майже 150 тисяч підписників. Звісно, ведення блогу потребує багато часу та зусиль. Чим соцмережі є для вас — натхненням чи необхідністю? І як вдається зберігати справжність у публічному просторі?
Соцмережі для мене — це і натхнення, і необхідність водночас. Це частина моєї роботи, мого голосу, мого способу бути в контакті з жінками. Це простір, де я можу ділитися сенсами, досвідом, підтримкою. Але я ніколи не сприймала Instagram як «картинку ідеального життя». Для мене він завжди був діалогом, живою розмовою, чесними і щирими переживаннями.
Про вагітність під час війни
Ви зараз очікуєте третю дитину під час війни. Які емоції переважають — страх чи вдячність за нове життя? Що було найскладнішим у рішенні народжувати дитину в такій реальності?
У цій вагітності дуже багато вдячності, навіть більше, ніж страху. Бо нове життя зараз — це надія, світло, продовження. Це віра в те, що майбутнє є, навіть у дуже непростих обставинах.
І я обрала жити. Обрала довіряти життю. Обрала не відкладати любов, радість і близькість на «після війни».
Про ресурс, радість і повноту життя
Як ви відновлюєте ресурс у цей непростий час, які речі тримають вас емоційно, приносять радість? Що для вас сьогодні означає жити повним життям — попри всі обставини?
Мій ресурс зараз у дуже простих речах: у дітях, у родині, у тиші, у каві зранку, у розмовах, у роботі, яку я люблю і яка має для мене сенс…
Мене дуже тримає відчуття, що я на своєму місці. Що я можу бути корисною. Що я можу підтримувати інших жінок, навіть коли самій непросто. Це дає багато внутрішньої сили і натхнення йти далі!
Фото з особистого архіву Галини Денисюк
Спілкувалася Вікторія Чорній, спеціально для сайту «Твій Світ»
Бажаєте, щоб ми розповіли світові і вашу історію? Пишіть нам на пошту: tviysvit2017@gmail.com!
Залишити коментар