
Лікувати людей, виконувати чимало адміністративної роботи, вести стильний Інста-блог і при цьому ще й знаходити час для літературної творчості? Наша сьогоднішня героїня Ольга Сковронська може все! В інтерв’ю для сайту «Твій Світ» вона розповіла про себе та свої книги, а також поділилася досвідом переживання особистої кризи.
Досьє: Ольга Сковронська, сімейна лікарка з Тернополя і творча особистість — багато вишиває, шиє, любить готувати, але основне її захоплення – писати. Авторка збірки поезій та прози «За прочиненими дверима» (2003) та книги новел «Білий ангел» (2021). Фішка другої збірки — так звані «казки для дорослих», короткі історії з щасливим закінченням. Спочатку вони стали популярними на сторінках Олі в соцмережах, а згодом авторка зібрала їх у повноцінну книгу. Примірники «Білого ангела» читають не лише в Україні, а й далеко за кордоном: у Польщі, Італії, Німеччині, Норвегії, Франції, Англії, США й Канаді. Книга є навіть на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський», розташованій на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови. Сьогодні читачі з нетерпінням чекають на другу частину «казок для дорослих», над якою вже працює Оля. Відвідайте її Інстаграм-сторінку @oliaskooo, щоб дізнатися більше.
Про синдром відмінниці і багатозадачність
Оля, ти дуже багатогранна особистість — не лише сімейна лікарка і завідувачка, а ще й талановита вишивальниця, авторка новел та поезій, блогерка… Зі свого досвіду знаю, як важко одночасно поєднувати декілька настільки енергозатратних занять. Не було думки зосередитися на чомусь одному? Якби, все-таки, перед тобою постав такий вибір, яку діяльність обрала би?
Від природи я трохи «Юлій Цезар», тобто однією рукою можу варити борщ, а іншою – дописувати казку. Зі шкільних років маю синдром відмінниці, та й завдяки батькам вдалося свої здібності розвинути. В Дрогобицькій гімназії мене навчили шити і вишивати, бабуся з дідусем — смачно куховарити, батьки записали в музичну школу по класу бандури, а ще я гітарист-самоучка! Завжди їздила на різноманітні конкурси чи олімпіади й не поверталась без призового місця.
Про наступну книгу і творчі плани
Твоя книга «Білий ангел» мала великий успіх і навіть допомагала збирати кошти на потреби ЗСУ. Знаю, що багатьом людям твої історії з щасливим завершенням допомагали втримувати психологічну рівновагу під час обстрілів. Зараз ти працюєш над другою збіркою новел — якими вони будуть? Чи відрізнятимуться від першої книги?
Звісно, стиль і почерк в написанні складно змінити. Але друга книга, все ж, буде трохи іншою. Через обставини (а писала я її в основному вже після лютого 2022 року) вона буде сумніша, ніж перша. Казки з «Білого ангела» також зворушували до сліз, але нові часто торкаються подій війни і викликають зовсім інші, болючіші емоції.
Книга буде мати два окремих розділи: «Війна», де зібрано історії, більше чи менше пов’язані з подіями в державі, і «Любов» — казки, на яких ми психологічно відпочиватимемо від трагічних подій. А ще – історій буде менше, але вони будуть значно довшими. Дуже сподіваюся, що книгу проілюструє та ж художниця, яка малювала мені й «Білого ангела».
Коли нам чекати на вихід другої книги казок для дорослих?
Якщо моя Муза мене не покине, то планую видавати книгу в 2025 році. Потрібно достатньо часу і коштів на редагування, ілюстрування та сам друк.
Чекаємо з нетерпінням! А як на рахунок поезії? Ти більше пишеш прозу, але твої вірші також заслуговують на увагу! Чи не плануєш видати поетичну збірку?
Якщо казки — то наче мої діти, то поезія — це моя душа. Вся вона написана в складні хвилини життя, народжена буквально в гіркі миті чи навпаки – у відчутті великого щастя. Це щось моє дуже сокровенне… І якщо казки – це вигадані історії чи реальні сюжети з життя знайомих, друзів, підписників, то вірші ж – таки про мене.
Будучи доволі критичною до себе і своєї творчості, все ж вважаю свої вірші гідними збірки. Щоправда, пишуться вони не так легко, як проза. Мабуть, потребують більше емоцій, та навіть швидше — драми й страждань. Я вже собі уявляю цю збірку, проте віршів ще трохи замало для видання в твердій палітурці, хоча б 80-100 планую. На сьогодні є десь 30-35 поезій, які мені дуже подобаються.
Про особисте
Початок двадцятих років приніс нам не лише коронавірус і війну, які самі по собі є складними випробуваннями. Знаю, що на цей же період припали й зміни в твоєму особистому житті — ти розлучилася з колишнім чоловіком. Все це дуже складно і, безумовно, впливає як на психологічний стан, так і на творчість. Як вдалося вистояти, що рятувало у важкі хвилини?
Початок пандемії і карантинних перипетій співпав із моєю особистою життєвою кризою. Знаєш, одного разу на творчому вечорі Юрій Іздрик сказав: «Творчість – це завжди сублімація нерозділених, невитрачених емоцій, особистої драми». Уважний підписник точно прослідкує появу великої кількості нової поезії і прози на моїй інста-сторінці у 2020-му.
Нерозтрачений ресурс емоцій я вихлюпнула через тексти, різні писацькі марафони й інтенсиви, а потім і через книгу. Попри те, що ми з колишнім чоловіком залишились друзями, розійшлися цивілізовано, я мала поставити крапку на цих стосунках, бо обставини з’їдали мене зсередини.
Розкажи трохи про своє теперішнє життя, в якому з’явилися нові персонажі — коханий мужчина і прекрасний пес! Повинна сказати, що ваші спільні фотосесії на твоїй сторінці в Інстаграмі виглядають надзвичайно мило!

Оля, Ігор і Лорд
У грудні 2022 року для мене настав період найбільшої темряви. У всіх значеннях, бо це були жорсткі вимкнення світла, самотність і темрява в особистому житті. І саме в цей час Бог чомусь вирішив дати мені Ігоря. Як виявилося, ми відвідували один і той же спортивний клуб, а в кінці року час наших тренувань співпав. Так у моєму житті раптово з’явився принц, а через два тижні – і його неймовірний пес! Тепер уже здається, що ці двоє були поруч завжди.
Стільки ніжності, любові, тепла і підтримки за свої сорок років я не отримувала ніколи. Напевно, таки правдива ця теорія про «свою» людину, коли збігаються погляди, смаки, звички, уподобання й гумор. Ми дуже схожі у всьому, а Лорд теж схожий на нас. Ті, хто в майбутньому читатимуть другу книгу, напевно впізнаватимуть також і героїв мого життя в персонажах нових казок.
Фото з особистого архіву Ольги Сковронської
Спілкувалася Вікторія Чорній, спеціально для сайту «Твій Світ»
Бажаєте, щоб ми розповіли світові і вашу історію? Пишіть нам на пошту: tviysvit2017@gmail.com!








Залишити коментар