Новий церковний календар, який вступив у силу з 1 вересня 2023 року, спричинив чимало суперечок. Одні християни підтримують цю реформу, інші — гаряче заперечують і продовжують святкувати «по-старому». Звісно, відразу переналаштуватися на новий стиль доволі важко, адже за довгі роки ми звикли до колишніх святкових дат в календарі. Але якщо вище духовенство УГКЦ і ПЦУ разом прийняли це історичне рішення, значить, на те є вагомі причини. Редакція сайту «Твій Світ» вирішила розібратися в цьому важливому питанні.
Передумови церковної реформи
Вже далеко не перший рік в українському суспільстві велися дискусії щодо зміни дати Різдва Христового. Весь Західний Світ включно з Європою святкував 25 грудня, і лише Україна — 7 січня, як повелося ще в радянські часи.
Але ж ми також частина Європи! До того ж, намагаємося відійти від всього російського в своїй культурі, звільнитися від нав’язаних наративів та чужих традицій.
Лише цього вже досить, щоб не тільки змінити дату святкування Різдва, а й створити новий церковний календар. Та це не єдина причина. Насправді, такі зміни для нашої країни були необхідним кроком. Тому що весь християнський світ живе за іншим календарем, від якого ми відставали на 13 днів.
Як запроваджували новий церковний календар
У 2023 році сталася дійсно історична подія, до якої наша країна йшла вже досить давно. З 1 вересня вступив у дію новий церковний календар, за яким всі нерухомі свята повинні святкуватися на 13 днів раніше. Це ті свята, які прийнято відзначати в один і той же день кожного року. А ось рухомі, такі як Великдень, День Святої Трійці, а також пости, що йдуть разом з ними, поки що будуть встановлюватися, як раніше.
Усі нові дати збігаються з григоріанським календарем, за яким багато років живуть католики. А ось православна церква досі була розділена. У нас ще з радянських часів дотримувалися юліанського календаря. Але інші православні християни живуть по новоюліанському, який майже повністю збігається з католицьким датуванням.
Календарна реформа в УГКЦ
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав / Фото: ugcc.ua
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) у відношенні до нерухомих свят буде дотримуватись григоріанського календаря. Поняття «юліанський» поки що не увійшло у вжиток вірян та служителів церкви.
Щоб допомогти людям адаптуватися до нового стилю, були створені календарі із вказанням звичних дат та тих, що вважаються правильними після 1 вересня 2023 року. Такі календарі роздають під час недільних проповідей та після хрещення дітей.
Якщо деякі парафії УГКЦ не можуть швидко пристосуватися до нових умов, їм надається право переходити на нове датування поступово впродовж двох років.
Зміни в ПЦУ
Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Епіфаній / Фото: pomisna.info
Православна церква України (ПЦУ), на відміну від УГКЦ, перейшла не на григоріанський, а на новоюліанський календар. Фактично, це колишній юліанський календар, але оновлений і уточнений згідно астрономічних даних. Рішення було схвалено духовенством і погоджено з вірянами.
Це рано чи пізно повинно було статися, тому що календарні дати з часом все більше розходились би з астрономічними подіями. Різниця в датуванні ставала все більшою через те, що нерухомі свята відзначаються за сонячним календарем, а рухомі — за місячним. Саме з цим і пов’язаний зсув уперед всіх свят, дати яких незмінні. В майбутньому це могло призвести до абсурду, наприклад, Різдво ми б святкували в дні Великого посту.
Щоб виправити цю ситуацію, було прийняте рішення частково прирівняти церковний календар до григоріанського, перейшовши на новоюліанський. Тож відтепер можна святкувати визначні дати разом зі всією Європою.
Нові дати церковних свят
Дати в новому церковному календарі переносяться на 13 днів назад, але це ніяк не впливає на традиції, до яких ми звикли. Адже свята — це в першу чергу події, а не дати, тому не так важливо, коли саме їх святкувати. Всі звичаї та традиції, що пов’язані з ними і давно увійшли в наше життя, залишаються незмінними і непорушними. Адже це частина нашої культури.
Розглянемо ж, як саме виглядає церковний календар, починаючи з 1 вересня 2023 року:
- Різдво Пресвятої Богородиці за старим стилем відзначали 21 вересня. Зараз же це свято перенесене на 8 вересня. Саме воно відкриває новий церковний рік, яким знаменується початок осені.
- Воздвиження Хреста Господнього з 27 вересня переміщене на 14 вересня.
- Покров Пресвятої Богородиці віднині святкується 1 жовтня замість 14 жовтня.
- День Архістратига Михаїла будемо відзначати вже не 21 листопада, а 8 листопада.
- Введення в храм Пресвятої Богородиці переноситься з 4 грудня на 21 листопада.
- День Святого Миколая ми звикли святкувати 19 грудня. Саме в цей час покровитель дітей та мандрівників приносив подарунки малечі. Зараз же діти можуть отримати свої подарунки раніше — 6 грудня.
- Різдво Христове — свято, з якого почались реформи в українській церкві, — ми будемо святкувати 25 грудня, а не 7 січня, як було заведено раніше.
- День Святої Маланки, який ще називають Щедрим вечором, — свято, на яке кожна українська сім’я готує 12 страв, щоб увесь рік був щедрим. Раніше цей день відзначали щедрівками 13 січня, а за новим календарем він припадає на 31 грудня.
- Обрізання Господнє з 14 січня перенесене на 1 січня і тепер збігається з Новим роком.
- Водохреща або Богоявлення з 19 січня переміщується на 6 січня.
- Стрітення Господнє буде відзначатися 2 лютого, а не 15 лютого, як раніше.
- Благовіщення Пресвятої Богородиці раніше було 7 квітня, а за новим стилем ми будемо його відзначати 25 березня.
- Різдво Іоанна Хрестителя, або як в народі його ще називають — Івана Купала, перенесене з 7 липня на 24 червня.
- День Петра та Павла віднині буде 29 червня, а не 12 липня.
- День Пророка Іллі, що вважається офіційним закінченням купального сезону в річках та озерах, переноситься з 2 серпня на 20 липня.
- Медовий Спас або Маковій будемо відзначати 1 серпня, а не 14 серпня, як раніше.
- Яблучний Спас або Преображення Господнє також перенесене на 13 днів назад: з 19 серпня на 6 серпня.
- Успіння Пресвятої Богородиці закінчує церковний рік 15 серпня, хоча раніше відзначалось 28 серпня.
Ось і всі основні нерухомі свята. Великдень, Вознесіння Господнє, Вербна неділя, Трійця та інші рухомі дати будуть розраховані на кожен рік, як це й було раніше. З часом ми звикнемо до нових дат і вони стануть для нас такими ж звичайними, як старі.
Перехід на новий церковний календар — найголовніша церковна реформа, на яку ми довго чекали. Вона стане початком духовного відокремлення України від всього радянського, що ще залишилося в свідомості багатьох українців. Це дуже важливо, тому потрібно прийняти зміни спокійно, без скандалів та розпалювання ворожнечі. До цього закликають і представники Церкви.
Текст: Юлія Пащенко
Залишити коментар